Якось вона йшла пізно зі зміни нав’ючена сумками і побачила його, і якусь жінку. Він співав своїм чудовим голосом про «чорні очка як терен», жінка щасливо сміялася, як колись вона. Настя остовпіла. Не знає скільки отак простояла

Після роботи Надія бігала від одного магазину до іншого. Обіцяла синові смачні тістечка, якщо контрольну з англійської мови напише на 12 балів, а донечка хотіла на вечерю улюблені сосиски. Як на зло, свіжу випічку вже всі розібрали, але вона дала Михайликові слово! Раділа, що у неї такі чемні дітки. Єдина її розрада. Не пригадає, коли чоловік Петро востаннє купував їй квіти чи навіть гуляли разом у парку біля будинку. Але колись він Надію на руках носив! Ще й раділа, що у чоловіка є квартира – не треба довго економити на іпотеку. Однак, вона помилялася…

Тоді Надя тільки-но закінчила медичний університет та отримала диплом медсестри. Ось перший пацієнт – Петро. Кароокий музикант, у якого така щира посмішка. У неї так тремтіли руки, коли вона міряла йому тиск та давала пігулки. А він пильно дивився на неї, що дівчина аж почервоніла. 

“Ох, які у нього очі. Здається, що не одна дівчина закохалася у цей погляд” – подумала Надя. 

Так у них все швидко закрутилося, що через декілька місяців дівчина стояла у весільній сукні. А потім почалися сварки через його роботу. 

Петро був тамадою, часто проводив весілля, корпоративи, дні народження та, звісно, що повертався додому майже під ранок. Він нього несло випивкою та парфумами. Жіночими. А ще на сорочці Надя часто помічала відбиток червоної помади. Казав, що така у нього робота – працювати у нічних клубах та ресторанах!

– Ти не можеш заспокоїти дітей? Дістав їх плач! – щоразу дорікав чоловік.

Ніколи не допомагав дружині, мовляв, це все її турботи, а він хоче відпочити. Тоді Михайликові було тільки 2 рочки, а донечці – 6 місяців. Надя сама поралася по господарстві та няньчилася з малюками, поки Петро спав на дивані – відходив від “важкої” роботи. Вже давно він не говорив їм компліменти та не дарував подарунки. Невже Петро її більше не кохає? Жила тільки заради діточок, вони були її справжнім щастям та метою життя. 

Одного вечора вона несла важкі пакети додому. Тоді випадково побачила Петра… та якусь незнайому жінку. Вона голосно сміялася, а чоловік співав пісню “Чорні очі, як терен”. А потім міцно її обійняв. Тоді у Наді немов земля з-під ніг пропала. Хотіла кричати й плакати, але промовчала. 

У ванній глянула на своє відображення. Втомлена, вже з’явилися перші зморшки та сивина. Але їй тільки 35 років! А коли Петро їй востаннє щось співав своїм ніжним голосом? Затулила обличчя долонями й тихо плакала. Головне, щоб дітки її не почули. 

Наступного дня підійшла до чоловіка:

– Ти мене любиш?

– Що за дурне запитання? 

– Ти мене любиш? Так чи ні? 

– А тобі погано живеться? Моя квартира, є дах над головою. Даю гроші на продукти та одяг, про малих піклуюся. Хіба це не показник? 

Тоді вона хотіла зібрати всі речі, викликати таксі та поїхати з дітками геть з цієї квартири. Але куди? Вона зрозуміла, що тепер втратила Петра назавжди. 

– Агов, Надю, що таке? Ти захворіла? Ходиш, ніби сама не своя. Все гаразд? – запитала подруга Ольга. Вони зустрілися у парку, коли Надя гуляла з донечкою. 

– Ні. У Петра інша жінка. Він більше мене не кохає. 

– Ну ти мене вже налякала! Ну подумаєш, інша жінка. Все одно він живе з тобою! 

– Але що мені робити? 

– Живи далі. Про розлучення навіть не смій думати, чуєш. Ну куди ти підеш з двома малими дітьми? Та і хто потім тебе заміж візьме, чоловіки не хочуть приймати таких, як ти. 

– Не можу я так далі жити. Перед очима весь час він з тою незнайомкою біля будинку. 

Ольга підсіла поближче до подруги та обійняла її:

– Послухай. Ну от вирішила ти піти від Петра. А куди? У мене місця ледь вистачає. У тебе грошей не буде на оренду квартири, зараз такі ціни! З ким будуть дітки, поки будеш на роботі гарувати? Ну добре, до батьків своїх поїдеш у село. Але які там перспективи для тебе та малюків? Ти про них подумала? Чи буде їм добре ось так жити, коли батьки розлучені та нема міцної родини? Так що збери свою силу в кулак, проковтни сльози та живи далі. Ну якщо не заради себе, то заради Михайлика та Христинки! 

Надворі вже темніло. Ось у дитячій кімнаті світло ввімкнене – дітки вже чекають її з магазину. Зайде додому, а назустріч вибіжить син зі щоденником, а там буде 12 балів з контрольної з англійської. А доня покаже малюночок з дитячого садка. Видихнула та підняла важкі пакети. Треба йти додому, там кохані дітки чекають. 

Що б ви могли порадити Надії? Чи варто залишитися з Петром заради дітей? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector